Юрій Гура: заручник незрозумілих рішень, або Довіра без довіри

FootBoom - про незрозуміле рішення "Олександрії" припинити співпрацю з головним тренером Юрієм Гурою. 

18 травня 2021 року і 14 грудня 2022-го. Дві сакральні дати для Юрія Гури. Перша - день призначення його головним тренером "Олександрії", друга - день звільнення з цієї посади. Звільнення незрозумілого. Не лише для мене - воно незрозуміле для експертів, гравців, журналістів, уболівальників. Керівництво "городян" навіть не пояснило причини змін на тренерському містку. 

Власник клубу Сергій Кузьменко затвердив розставання, так би мовити, рукостисканням з уже колишнім головним тренером, а офіційний сайт обмежився коротенькою інформацією про подію зі словами подяки на адресу Гури, розбававши їх цифрами та фактами, котрі свідчать про успішність фахівця: 

"Юрій Володимирович очолив команду на початку сезону 2021/2022. Він, практично з нуля, сформував нову команду, яка поступово із тура в тур набирала обертів, демонструючи хороший яскравий футбол. Загалом у якості головного тренера "Олександрії" Юрій Володимирович провів 33 матчі. Під його керівництвом команда одержала 16 перемог, 8 нічиїх та 9 поразок".

Після такого релізу - ще більше запитань. Чому? Навіщо? Для чого? 

***

А пригадайте, як усе починалося - наче в яскравому сні. Торік на представленні нового головного тренера "Олександрії" Сергій Кузьменко не скупився на компліпенти: 

"Починається нова сторінка олександрійського футболу, яку на посту головного тренера команди буде писати Юрій Володимирович Гура. Це рішення, як для мене, є логічним.  Ми давно знайомі, працюємо  разом з 2008 року. Розпочинали в аматорському футболі, потім перейшли у професійний - відпрацювали і в другій лізі, і в першиій. Найважливіше - у мене є довіра до Юрія Володимировича".

Юрій Гура, що змінив Володимира Шарана,  почав будувати свою "Олександрію". Відштовхуючись від нових реалій. Бюджет був сильно обрізаний. Бо в клубі вирішили, що кидатися великими грошима, щоб посідати місце за межами єврокубкової зони, ніякого сенсу немає. Тож фахівцю довелося шукати гравців на скромні умови. Селекційний збір і зв'язки у футбольному світі допомогли запросити в Олександрію Одарюка, Демченка, Кожушка, Копину... 

Були певні побоювання: чи зуміє Гура в стислі терміни створити колектив? Створив. І доволі непоганий, з яким почали рахуватися. Який поважали гранди. Який обіграти - то була справжня вдача.

Юрій Гура в "Олександрії"

Складно сказати, яке б підсумкове місце було б у "городян" у перший рік роботи Юрія Гури, якби не військові дії. Втім, навіть проміжну "шістку", яка врешті отримала остаточний вигляд, цілком можна вважати показником зі знаком "плюс". Команда програла лише третину матчів. Жодного - з великим рахунком. А чого варті яскраві перемоги над "Зорею" (1:0), "Шахтарем" (2:1), "Колосом" (1:0)!

Чимало скептиків пророкували "городянам" нелегке життя, записуючи їх до числа аутсайдерів, проте вони відверто помилилися. Гуру недооцінили. Він не мав гучного імені, а це для нашого футболу - немов вирок. Більшість звикла бачити біля керма людину заслужену, відому, з титулами і лише одиниці дивляться на професіональні якості фахівця. Юрій Володимирович не мав першого, але другий фактор переважив. Він довів, що не гірше за інших. З кожною новою перемогою його прізвище дедалі частіше лунало в українському футбольному просторі.

***

Цифра

20 гравців "Олександрії" в сезоні 2022-23 були або є клієнтами компанії Вадима Шаблія, згідно з даними Transfermarkt

***

В "Олександрії" стверджували, що вміють рахувати гроші. До певного часу, дійсно, так і було. Великих контрактів ніхто з гравців не мав. Курс змінився в один момент, як вітер у морі. Агенти, серед яких і одіозний Вадим Шаблій, зуміли його переконати генерального директора Івана Кузьменка, сина власника клубу, що треба більше інвестувати у футболістів. Мовляв, хочете результат - платить. Інакше навіть не мрійте про високі місця. 

Ось так в Олександрії почали з'являтися новачкі з чималими контрактами. Спінеллі, Рибалка, Калітвінцев, Костишин, Авагімян... Порівняно з ними деякі гравці отримували копійки. Намітився дисбаланс. Це загрожувало проблемами, бо колектив однодумців міг перетвопитися на угрупування, а це, в свою чергу, могло позначитися на грі. Юрій Гура колектив зберіг, зумів об'єднати зіркових новачків і простих "роботяг". Що йому це коштувало - історія замовчує, але, погодьтесь, потрібно мати великий талант, щоб знайти спільну мову з "великими" і при цьому не образити "малих".

***

Напередодні нинішнього сезону, безумовно, найскладнішого в сучасній історії, перед "Олександрією" поставили амбітне завдання - потрапити до призової трійки. Керівництво мотивувало це тим, що із зимовими новачками (Авагімян, Білошевський, Калітвінцев, Костишин, Бондаренко) можна боротися за бронзу. Гура не став сперечатися. Мовчки взявся за роботу. Осінь промовисто довела, що потенціал у команди є. Цифри засвідчують прогрес. "Олександрія" стала набагато сильнішою. Її гру почали відзначати відомі експерти. Найяскравіший приклад - висловлювання колишнього динамівця Києва Василя Кардаша:

"Відзначу гру та виступ "Олександрії". Після відходу Володимира Шарана команду очолив Юрій Гура - молодий фахівець. Йому треба віддати належне. За роботою нового тренерського штабу цікаво спостерігати. І склад команди змінився. При цьому очки вони набирали стабільно, піднявшись на п'яте місце".

Не обійшлося, звісно, й без невдалих ігор - з "Металістом" (1:3) і "Зорею" (1:4) "городян" наче підмінили. Не впізнав свою команду навіть головний тренер. "Як і чому це сталося?" - запитання без відповіді. Однак не варто ці поразки пов'язувати з вигаданим недолугими експертами конфліктом Юрія Гури з групою гравців. Якби він, конфлікт, дійсно, мав місце, гадаю, ні за що ми б не бачили "Олександрію" п'ятою, а за втраченими очками - взагалі третьою...

Дуже шкода, що ми ніколи не дізнаємось, чи вдалося б Юрію Гурі підняти "Олександрію" на п'єдестал. Це спробує зробити інша людина - з гучним ім'ям гравця, але ще без статусного тренерського імені. Керівництво впевнене,  що з Русланом Ротанем команда досягне поставлених цілей.

Тільки чому не було такої впевненості відносно Гури? Де ж тут довіра, про яку на самому початку співпраці з тепер уже колишнім тренером казав Кузьменко-старший?..

Читайте также: Юрий Гура: "Могли ли под меня "копать"? Недоброжелателей у всех хватает"